На підставі документів уперше охарактеризовано та простежено долю бібліотеки В. Садовського, яка донині не збереглася. В. Садовський проявив себе меценатом української культури, подарувавши Національному музею у Львові, бібліотеці Наукового товариства ім. Т. Шевченка значну кількість книжок різнобічної тематики з власної бібліотеки. Розглянуто 2 списки музичної бібліотеки, складені В. Садовським, які є свідченням його наміру систематизувати свою книгозбірню. Зібрано інформацію про зберігання окремих книжок з бібліотеки В. Садовського у деяких львівських закладах та інституціях.

Досліджено роль шкільної музичної освіти Кременеччини у культурній політиці Волині 20 - 30-х років XX ст. Розглянуто особливості музичної освіти як складової навчального процесу у шкільних освітніх закладах Кременеччини цього періоду. Простежено зміст і форми викладання предмета "Співи" у школах Кременеччини, досліджено програму проведення аудицій-концертів для учнів. Окреслено специфіку музично-естетичної діяльності у школах краю та простежено її вплив на розвиток музичної культури Волині досліджуваного періоду.

Проаналізовано сучасні навчально-методичні посібники, до яких увійшли віднайдені музичні твори національного композитора української діаспори в Німеччині - О. Бобикевича. Висвітлено жанрову палітру творів, музичну мову митця, що базується на фольклорному мелосі та романтичних стильових особливостях. Засвідчено, що опубліковані нотні навчально-методичні видання матимуть мистецьку і дидактичну вартість, впровадження яких у навчальний процес допоможе виховати національно свідомих викладачів мистецьких дисциплін.

Розкрито особливості мистецького доробку відомого українського співака, диригента і педагога Романа Прокоповича-Орленка, висвітлено його внесок у музичну культуру Галичини першої половини XX ст.

Проаналізовано життєвий і творчий шлях Т. Барнича (1903 - 1946) - активного музично-громадського діяча Дрогобиччини, який створив духовий оркестр заводу "Польмін", працював вчителем музики в філіалі Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка у Дрогобичі, був диригентом Підкарпатського українського музично-драматичного театру.

Розглянуто певні аспекти розвитку фортепіанного виконавського процесу та композиторську творчість в контексті сталих осередків проживання українців за кордонами автохтонних земель, виокремлено їх мотивацію та адресну аудиторію.

Досліджено проблему запису та впорядкування обрядового фольклору Західного Поділля у рукописних співаниках і друкованих виданнях початку XVIII - першої половини XX ст. Розглянуто хронологічні етапи дослідження обрядового фольклору Західного Поділля. Охарактеризовано трансформацію та використання фольклорного матеріалу в творчості західноукраїнських композиторів.

Досліджено історію заснування та діяльності Єврейського музичного товариства у Львові. Надано хронологію та програми концертів, прізвища виконавців, залучено в науковий обіг рецензії з єврейської польськомовної газети "Chwila".

Проаналізовано вклад українського композитора М. Копка у хорове мистецтво Галичини. Розглянуто виконавсько-хорову діяльність композитора, проведено музичний аналіз його творів. Охарактеризовано особливості музичної мови, стиль виконання творів у процесі музичної драматургії нотного тексту.

Розглянуто зародження та функціонування традиційного ансамблевого цимбального виконавства на Україні. На прикладі ансамблю цимбалістів с. Завалів Тернопільської області, який був одним з перших ансамблів такого типу на Україні, досліджено репертуар, прийоми гри, методи навчання, типи інструмента. Проаналізовано причини виникнення та типи однорідних ансамблів цимбалістів як особливого феномена традиційної музичної культури українців.

Розглянуто передумови становлення виконавства на духових інструментах на Тернопільщині впродовж першої половини XX ст. Проаналізовано культурно-мистецький напрям діяльності національних культурно-просвітницьких товариств.

На основі "Спогадів..." М. Чайковського описано гастрольну поїздку Української республіканської капели під керівництвом О. Кошиця за кордон у 1919 - 1920 рр. Розкрито основні методи роботи маестро з хоровим колективом та звернено увагу на способи підбору репертуару, що був основним чинником формування художньо-виконавських оцінок зарубіжних аматорів-слухачів і професійних музикантів-рецензентів.

Досліджено окремі рівні системи музичної культури Криму XX ст. як історико-культурний процес, що інтенсивно розвивається на території півострова. Описано музичну творчість, виконавство, поширення музичної культури, виявлено їх загальні риси та конкретні прояви.

Досліджено інтереси та уподобання П. І. Чайковського у галузі французької літератури. Розглянуто місце та роль творчості французьких літераторів у формуванні естетичних поглядів і смаків російського композитора. Охарактеризовано вплив французької літератури на творчі та читацькі пошуки П. Чайковського.

Висвітлено основні етапи процесу конструкторського вдосконалення бандури у XX ст. на прикладі новацій і досягнень видатних майстрів. Відмічено новаторські ідеї та сучасні тенденції щодо вдосконалення бандури. На прикладі бандури "Львів'янка" конструкції В. Герасименка, використовуючи фото ілюстрації з відповідними коментарями, проаналізовано конструктивні відмінності сучасної бандури київського та харківського типів. Запропоновано використовувати точні заміри та розрахунки, а також можливості сучасної обчислювальної техніки з відповідним програмним забезпеченням у подальшій експериментальній роботі над удосконаленням конструктивних та акустичних характеристик бандури, зокрема параметрів виготовлення струн.

Досліджено музичне життя та виховання молоді в Галичині на початку XX ст. на прикладі закладів освіти м. Стрий. Розглянуто діяльність філії Львівського вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у м. Стрий, Польської нижчої музичної школи ім. Ф. Шопена, філії Львівської музичної консерваторії ім. К. Шимановського в м. Стрий, охарактеризовано їх навчальні програми, статутні засади та інші особливості.

Висвітлено елементи музично-театральної діяльності в естетичному вихованні підлітків. На підставі вивчення широкого кола наукових поглядів і тверджень з мистецтвознавства, психології та педагогіки визначено ряд функцій музично-театральної діяльності в естетичному вихованні підлітків.

Досліджено українське музичне мистецтво в національному аспекті: національній свідомості, національному характері, національній ідеї, національній ментальності, національній ідентичності. Висвітлено науково-теоретичні підходи до проблеми вивчення національних складових українського музичного мистецтва. Розглянуто релігійність як однин з основних компонентів національної культури, її відображення в українській православній музиці та вплив на творчість професійних композиторів.

Досліджено особливості творів Ф. Шуберта і Ф. Шопена, які були біля витоків драматургії одночастинної фортепіанної сонати. Розглянуто останні фортепіанні сонати (c-moll D. 958; A-dur D. 959; B-dur D. 958), фантазію "Блукач" Ф. Шуберта та Баладу N 4 f-moll, Баркаролу, Фантазію Ф. Шопена. На підставі систематизації результатів дослідження, здійсненого з застосуванням методу функціонального аналізу В. Бобровського, охарактеризовано головні принципи композиційно-драматургічного руху у творах композиторів-романтиків.

Досліджено категорію традиції в контексті сучасного виконавства та її роль у формуванні виконавських версій на прикладах творів Ф. Шопена. Розглянуто взаємодію традиційного з актуальними тенденціями в процесі репродукування музичного твору та формування виконавських версій. Охарактеризовано причини появи певних стереотипів виконання та визначено основні проблеми сучасної інтерпретації романтичного фортепіанного репертуару.